Комплексні тестові завдання з блоку дисциплін «Технічний сервіс в агропромисловому комплексі» та «Ремонт машин і обладнання»
401. При виявленні тріщин дисків лущильників і дискових борін необхідно провести:
1) бракування;
2) заварювання; @
3) приварювання накладок, вставок і латок.
402. При виявленні тріщин і зломів лемешів плугів необхідно провести:
1) приварювання накладок, вставок і латок;
2) заварювання;
3) бракування. @
403. Відтягування з гартуванням і наступним заточуванням лемешів плугів можна проводити не більше:
1) 2-х разів;
2) 3-х разів;
3) 4-х разів; @
4) 5-ти разів;
5) 6-ти разів.
404. При виявленні зломів рифів котушки висівного апарату зернової сівалки необхідно провести:
1) бракування; @
2) приварювання;
3) заливання рідким металом.
405. Заточування затуплених лез лемешів плугів можна проводити до ширини лемеша не меншої за:
1) 88 мм;
2) 108 мм; @
3) 208 мм.
406. Ремонтні котушки для висівних апаратів зернових сівалок виливають із:
1) чавуну;
2) міді;
3) капрону. @
407. Зношені за діаметром і затуплені диски сошників зернових сівалок ремонтуються:
1) заточуванням на токарному верстаті до ремонтного розміру; @
2) наплавленням під шаром флюсу;
3) відтягуванням.
408. Відхилення від прямої лінії носків і п’яток корпусів плугів під час контролю якості складання допускається не більше:
1) 1 мм;
2) 3 мм;
3) 5 мм; @
4) 10 мм.
409. Відхилення від прийнятого міжряддя розміщення сошників сівалок під час контролю якості складання допускається не більше:
1) 2 мм;
2) 5 мм; @
3) 10 мм.
410. Затуплені леза лемешів плугів наплавляють електродом:
1) ОЗН-250;
2) Э-42А;
3) Т-590. @
411. Який із вказаних способів не використовують для наплавлення затуплених лез лемешів плугів сплавом «Сормайт №1»?:
1) наплавлення під шаром флюсу; @
2) наплавлення на установці СВЧ;
3) плазмове наплавлення;
4) газове наплавлення.
412. При виявленні деформації сегментів та спинки ножів різальних апаратів косарок і комбайнів необхідно провести:
1) гаряче рихтування;
2) бракування;
3) холодне рихтування. @
413. При виявленні деформації пальців ножів різальних апаратів косарок і комбайнів необхідно провести:
1) бракування;
2) холодне рихтування; @
3) гаряче рихтування.
414. Який із вказаних способів не використовують для відновлення отворів під підшипники в корпусах, коромислі і головці шатуна різальних апаратів косарок і комбайнів?:
1) місцеве насталювання;
2) розточування до ремонтного розміру; @
3) приварювання стрічки;
4) запресування втулки.
415. Після ремонту молотильних барабанів зернозбиральних комбайнів проводять:
1) статичне балансування;
2) перевірку радіального розміщення бил;
3) динамічне балансування;
4) перевірку радіального розміщення бил і статичне балансування;
5) перевірку радіального розміщення бил і динамічне балансування. @
416. При виявленні зносу планок підбарабання зернозбиральних комбайнів необхідно провести:
1) бракування підбарабання;
2) поворот підбарабання на 1800; @
3) заміну планок.
417. При виявленні деформації колінчастих валів соломотрясів зернозбиральних комбайнів необхідно провести:
1) бракування;
2) холодну правку;
3) гарячу правку з термофіксацією. @
418. Після ремонту вентиляторів очистки зернозбиральних комбайнів проводять:
1) статичне балансування;
2) перевірку радіального биття лопаток;
3) динамічне балансування. @
419. Динамічне балансування молотильних, подрібнювальних барабанів, роторів, бітерів та вентиляторів збиральних машин проводять на балансувальній машині:
1) БМ-6Б;
2) БМ-У4; @
3) БМ-3.
420. При виявленні затуплення дискових ножів гичкозбиральної машини БМ-6Б необхідно провести:
1) бракування;
2) заточування на токарному верстаті; @
3) наплавлення.
421. При виявленні згину протирізальних брусів силосозбиральних та кормозбиральних комбайнів необхідно провести:
1) холодну правку;
2) гарячу правку; @
3) бракування.
422. Який із вказаних способів не використовують для наплавлення твердими сплавами затуплених лез дискових копачів коренезбиральних машин КС-6Б?:
1) електрошлакове наплавлення; @
2) лазерне наплавлення;
3) плазмове напилювання;
4) напікання порошків.
423. У процесі обкатки відбувається:
1) регулювання спряжень;
2) взаємне припрацювання спряжених деталей; @
3) відновлення спряжень.
424. Вкажіть, який із видів обкатки машин вказаний невірно:
1) експлуатаційна;
2) ручна. @
3) стендова;
2) обкатка пробігом.
425. Який з видів обкатки проводиться для самохідних комбайнів після ремонту?:
1) тілька холодна;
2) тільки гаряча;
3) холодна і гаряча; @
4) обкатка не проводиться.
426. Який з видів обкатки проводиться для причіпних комбайнів після ремонту?:
1) обкатка не проводиться;
2) тільки гаряча;
3) холодна і гаряча;
4) тільки холодна. @
427. Під час складання у зірочок і шківів збиральних машин перевіряють:
1) тільки радіальне биття;
2) радіальне і осьове биття; @
3) тільки осьове биття;
4) нічого не перевіряють.
428. Який із вказаних способів не використовують для відновлення зношеного пояска напрямного апарату заглибного водяного насосу?:
1) насталювання;
2) наплавлення під шаром флюсу; @
3) запресування кільця.
429. Набивку сальника відцентрового водяного насосу перед встановленням промивають в бензині чи гасі та просочують:
1) моторною оливою;
2) розігрітим графітним мастилом;
3) розігрітим солідолом або тваринним жиром. @
430. Під час перевірки продуктивності після ремонту під тиском 0,07 МПа автонапувалка повинна наповнюватись водою за:
1) 0,5 хв.; @
2) 2,5 хв.;
3) 5,0 хв.
431. Після ремонту роторів і барабанів дробарок та подрібнювачів кормів проводять:
1) статичне балансування;
2) динамічне балансування; @
3) перевірку радіального биття.
432. Зношені молотки дробарок кормів ДКУ-2,0 можна одночасно переставляти повертаючи для роботи незношеними гранями:
1) до 2-х разів;
2) до 3-х разів; @
3) до 4-х разів.
433. Зношені і зігнуті зуби подрібнювального барабану подрібнювача кормів ИГК-30Б піддають:
1) відтягуванню з гартуванням; @
2) бракуванню;
3) плазмовому наплавленню.
434. При зносі внутрішніх поверхонь й отворів матриць грануляторів кормів проводиться гільзування, свердління отворів з наступними:
1) цементацією і гартуванням; @
2) гартуванням і відпусканням;
3) азотуванням і відпалюванням.
435. Зношені вальці грануляторів кормів наплавляють з наступними:
1) цементацією і гартуванням;
2) нітроцементацією, гартуванням і відпусканням; @
3) азотуванням і відпалюванням.
436. Видовження ланцюгів кормороздавачів від нормальної довжини допускається до:
1) 2 %;
2) 4 %; @
3) 10 %.
437. Видовження ланцюгів транспортерів типу ТСН від нормальної довжини допускається до:
1) 5 %; @
2) 2 %;
3) 15 %.
438. Для промивання обладнання для машинного доїння не застосовують розчин:
1) порошків А, Б або В;
2) каустичної соди; @
3) кальцинованої соди;
4) сульфоналу;
5) засобу «Детергент».
439. Зношені внутрішні поверхні корпусів вакуум-насосів розточують і хонінгують до 6-ти ремонтних розмірів, з інтервалом збільшення:
1) 0,1 мм;
2) 0,7 мм;
3) 0,5 мм. @
440. Зношені пази роторів під лопатки вакуум-насосів фрезерують до 3-х ремонтних розмірів, з інтервалом збільшення:
1) 0,1 мм; @
2) 0,6 мм;
3) 0,2 мм.
441. Зношені торці роторів вакуум-насосів шліфують до 4-х ремонтних розмірів, з інтервалом зменшення:
1) 0,2 мм;
2) 0,5 мм; @
3) 0,9 мм.
442. Вакуум-балони випробують протягом 2..3-х хвилин під тиском:
1) 0,02 МПа;
2) 2,00 МПа;
3) 0,20 МПа. @
443. Пружність і еластичність дійкової гуми доїльних апаратів відновлюють «відпочинком» протягом:
1) одного місяця; @
2) двох місяців;
3) одного тижня.
444. При виявленні твердіння дійкової гуми доїльних апаратів проводять:
1) бракування; @
2) «відпочинок»;
3) вулканізацію.
445. Після «відпочинку» дійкову гуму доїльних апаратів перевіряють видовження при зусиллі:
1) 30 Н;
2) 60 Н; @
3) 150 Н.
446. Різниця в довжині дійкової гуми для одного доїльного апарату допускається не більше:
1) 2 мм;
2) 3 мм;
3) 5 мм. @
447. При виявленні тріщин і пробоїн доїльного відра, їх необхідно усунути:
1) ручним зварюванням електродом Э-42А;
2) аргонно-дуговим зварюванням; @
3) запаюванням.
448. Зношені отвори нижніх головок шатунів компресорів холодильних установок відновлюють:
1) насталюванням;
2) розточуванням, заливанням бабітом з наступною обробкою; @
3) розточуванням до ремонтного розміру.
449. Під час балансування барабанів молочних сепараторів з протилежної сторони найбільшого биття з внутрішньої сторони кришки наплавляють:
1) мідь;
2) алюміній;
3) олово. @
450. Після ремонту парові котли і пароутворювачі випробують на герметичність протягом 5 хв. під тиском:
1) 0,02 МПа;
2) 0,20 МПа; @
3) 2,00 МПа.
451. Запобіжні клапани парових котлів КВ регулюють на тиск:
1) 0,06 МПа; @
2) 0,60 МПа;
3) 6,00 МПа.
452. Заточування і доводку різальних пар машинок для стрижки овець проводять на:
1) шліфувальних кругах;
2) чавунних дисках; @
3) полірувальних кругах.
453. Зношені отвори під підшипники шпинделів металорізальних верстатів відновлюють:
1) розточуванням до ремонтного розміру;
2) наплавленням під шаром флюсу;
3) запресуванням проміжних втулок. @
454. Після ремонту і обкатки металорізальні верстати піддають випробуванню на:
1) шумність роботи;
2) точність верстата і обробки; @
3) споживану потужність.
455. Яким із способів не проводять відновлення зношених отворів під підшипники у щитах силових електродвигунів?:
1) розточування до ремонтного розміру; @
2) місцеве насталювання;
3) запресування втулок.
456. Під час випробування силових електродвигунів після ремонту не проводять:
1) вимірювання опору обмоток;
2) випробування холостого ходу;
3) випробування електричної міцності ізоляції між витками обмоток;
4) перевірку потужності, що розвиває електродвигун. @
457. Роботу електромагнітних розчеплювачів автоматичних вимикачів перевіряють пропусканням постійного струму більшого за номінальний струм автомата:
1) в 2 рази;
2) на 50 %;
3) в 9 разів. @
458. Після ремонту підйомно-транспортні механізми випробують:
1) тільки динамічно;
2) статично і динамічно;
3) тільки статично.
459. Статичне випробування крана виконують вантажем, вага якого перевищує номінальну вантажопідйомність на:
1) 10 %;
2) 50 %;
3) 25 %.@
460. Динамічне випробування крана виконують вантажем, вага якого перевищує номінальну вантажопідйомність на:
1) 40 %;
2) 10 %; @
3) 25 %.
461. Яким способом проводять відновлення зношених поверхонь кочення і реборд ходових коліс кранів?:
1) наплавленням під шаром флюсу; @
2) газополум’яним напилюванням;
3) вібродуговим наплавленням.
462. При виявленні тріщин і зломів барабанів та блоків підйомно-транспортних механізмів проводять:
1) їх бракування; @
2) заварювання;
3) заклеювання.
463. За якою з нижченаведених формул визначається кількість капітальних ремонтів?:
1) 
; @
2) 
;
3) 
;
464. При плануванні заходів планово-запобіжної системи на наступний рік складають:
1) квартальний звіт;
2) річний план-графік ТО і ремонтів машин; @
3) місячний план-графік ТО і ремонтів машин.
465. Якого виду взаємозамінності немає?:
1) повної;
2) спеціальної; @
3) неповної.
466. Властивість деталей займати свої місця в вузлах, агрегатах і машинах без додаткових операцій обробки називають:
1) стандартизацією;
2) ремонтом;
3) взаємозамінністю. @
467. Який із видів взаємозамінності допускає складання деталей у вузли без підгонки?:
1) повна взаємозамінність; @
2) неповна;
3) обидва вищезгадані види взаємозамінності.
468. Використання агрегатного методу ремонту дозволяє:
1) скоротити час машини в ремонті; @
2) збільшити ресурс машини;
3) рівномірно завантажити майстерню.
469. Метод ремонту, під час якого не зберігається приналежність відновлених складових частин до певної машини, називають:
1) вузловим;
2) знеособленим; @
3) незнеособленим.
470. Час, який потрібно затратити виробничникам для виконання ремонтних робіт протягом року на даному підприємстві називають:
1) річним фондом часу;
2) річною трудомісткістю; @
3) фронтом ремонту.
471. Якого методу розрахунку кількості ремонтів і ТО не існує:
1) індивідуального;
2) групового;
3) агрегатного. @
472. Коефіцієнт охоплення поточним ремонтом за тракторами становить:
1) 1,00;
2) 0,60; @
3) 6,00.
473. За якою з нижченаведених формул визначається кількість ТО-3?:
1) ;
2) ;
3) 
; @
474. Фонд часу робітника враховує:
1) повний календарний час роботи в годинах;
2) фактично відпрацьований час у годинах; @
3) кількість робочих годин без урахування можливих втрат часу;
4) наявність втрат часу через хворобу.
475. Трудомісткість ремонту одного об’єкта це:
1) сума всіх витрат живої праці; @
2) обсяг механізованих робіт;
3) тривалість перебування об’єкта в ремонті;
4) обсяг розбирально-складальних робіт.
476. Частина виробничого простору, де виконуються окремі операції по ремонту виробів, це:
1) склад запасних частин;
2) цех ремонтного підприємства;
3) відділення майстерні;
4) робоче місце. @
477. Період часу, після закінчення якого повинен вийти з ремонту черговий відремонтований об’єкт, це:
1) тривалість виробничого процесу;
2) такт ремонту; @
3) фронт ремонту;
4) час виконання технологічного процесу.
478. Тривалість перебування об’єкта в ремонті від початку першої до кінця останньої операції, це:
1) тривалість виробничого циклу; @
2) трудомісткість ремонту об’єкта;
3) такт ремонту.
479. Кількість об’єктів, які перебувають в ремонті одночасно, це:
1) потужність підприємства;
2) програма ремонту;
3) фронт ремонту; @
4) наявність ремонтного фонду.
480. В результаті побудови лінійного графіка узгодження ремонтних робіт визначають:
1) пропускну спроможність підприємства;
2) тривалість виробничого циклу; @
3) загальний такт ремонту;
4) завантаження ремонтного підприємства.
490. Для зменшення тривалості виробничого циклу доцільно:
1) збільшити завантаження робітників;
2) встановити додаткову кількість обладнання;
3) зменшити кількість робочих місць;
4) більше число робіт проводити паралельно. @
491. Для розрахунку кількості робітників ремонтної майстерні необхідно знати:
1) річну програму майстерні;
2) річну трудомісткість робіт майстерні; @
3) кількість обладнання.
492. За умовний приймають ремонт:
1) трактора Т-150;
2) трудомісткістю 300 год.; @
3) об’єкта, трудомісткість якого найбільша;
4) об’єкта, трудомісткість якого найменша.
493. Склад підрозділів ремонтного підприємства залежить від:
1) технологічного процесу ремонту; @
2) чисельності працюючих підприємств;
3) площі підприємства;
4) наявності обладнання.
494. Із збільшенням програми ремонтів тракторів загальний такт ремонту:
1) не змінюється;
2) зменшується; @
3) збільшується.
495. При зменшенні загального такту ремонту при потоковому методі ремонту число операцій технологічного процесу, що виконуються на одному робочому місці:
1) зменшується; @
2) збільшується;
3) не змінюється.
496. Кількість мийних машин визначається, виходячи з:
1) маси деталей; @
2) трудомісткості робіт;
3) річного фонду часу робітників;
4) площі мийної дільниці.
497. За один умовний ремонт приймається ремонт, трудомісткість якого складає:
1) 150 год.;
2) 200 год.;
3) 250 год.;
4) 300 год. @
498. Планова трудомісткість ПР автомобілів встановлюється:
1) за питомою трудомісткістю ПР на 1000 км пробігу; @
2) за результатами ресурсного діагностування;
3) за статистичними даними витрат на ПР;
4) за відомістю дефектів.
499. Тривалість виробничого циклу, це:
1) час, через який черговий об’єкт виходить з ремонту;
2) тривалість перебування об’єкта в ремонті; @
3) кількість об’єктів, які перебувають в ремонті одночасно;
4) час, через який черговий об’єкт надходить в ремонт.
500. Для визначення необхідної кількості виробничих робітників ремонтної майстерні необхідно знати:
1) трудомісткість робіт майстерні; @
2) річну виробничу програму і площу майстерні;
3) площу і кількість дільниць майстерні;
4) завантаження обладнання.
501. При застосуванні знеособленого методу ремонту ресурс об’єкта:
1) збільшується;
2) зменшується; @
3) не змінюється.
502. При визначенні параметрів організації виробничого процесу ремонту графічним способом визначається:
1) фронт ремонту;
2) такт ремонту;
3) тривалість виробничого циклу. @
503. Пропускна здатність майстерні із скороченням часу перебування машини в ремонті:
1) збільшується; @
2) зменшується;
3) не змінюється.
504. Метою побудови лінійного графіка організації ремонту об’єкта є визначення:
1) фронту ремонту;
2) тривалості виробничого циклу; @
3) такту ремонту.
505. Із збільшенням фронту ремонту пропускна здатність ремонтної майстерні:
1) зменшується;
2) збільшується; @
3) не змінюється.
506. При переводі ремонтної майстерні на двозмінний режим роботи фонд часу робітника:
1) збільшується;
2) зменшується;
3) не змінюється. @
507. При переводі ремонтної майстерні на двозмінний режим роботи фонд часу обладнання:
1) збільшується; @
2) зменшується;
3) не змінюється.
508. Для визначення такту ремонту підприємства необхідно знати:
1) фонд часу підприємства; @
2) площу підприємства;
3) номенклатуру робіт підприємства.
509. У вартість основних виробничих фондів ремонтного підприємства входить вартість:
1) запасних частин, ремонтних матеріалів, енергоносіїв;
2) будинків, обладнання, цінного інструменту; @
3) агрегатів обмінного фонду, запасних частин, будівель.
510. Для визначення розміру заробітної плати робітників за ремонт об’єкту необхідно знати:
1) тривалість робочої зміни, погодинні тарифні ставки;
2) трудомісткість робіт, умови праці;
3) трудомісткість робіт, погодинні тарифні ставки. @
511. Із названих складових собівартості ремонту об’єкту до прямих витрат відносяться:
1) заробітна плата виробничих робітників; @
2) накладні витрати;
3) заробітна праця інженерно-технічних працівників;
4) витрати на охорону праці.
512. Кількість ремонтів машин може визначатися:
1) за наробітком;
2) за календарними термінами;
3) за результатами діагностування;
4) за коефіцієнтом охоплення ремонтом. @
513. Для визначення трудомісткості ПР трактора використовується:
1) річний плановий наробіток трактора;
2) трудомісткість одного ПР трактора; @
3) річна програма майстерні.
514. Виробничий процес ремонтного виробництва відрізняється від виробничого процесу машинобудування:
1) відсутністю фарбування;
2) наявністю обкатки і випробування;
3) наявністю розбирання і дефектування. @
515. Фонд часу робітника враховує:
1) втрати робочого часу через хворобу і час відпустки; @
2) втрати робочого часу через хворобу;
3) час відпустки;
4) невихід на роботу через сімейні обставини.
516. Економічна доцільність відновлення деталей характеризується відношенням собівартості до:
1) вартості нової деталі;
2) ресурсу; @
3) площі поверхні деталі.
517. Кількість стендів для обкатки визначається, виходячи з:
1) маси агрегатів;
2) трудомісткості робіт; @
3) річного фонду часу робітників;
4) площі випробувальної дільниці.
518. Коефіцієнт охоплення ТО-3 за тракторами становить:
1) 1,00; @
2) 0,60;
3) 6,00.
519. Кількість металорізальних верстатів визначається, виходячи з:
1) річного фонду часу робітників;
2) площі слюсарно-механічної дільниці;
3) маси деталей;
4) трудомісткості робіт. @
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛітературИ:
1. Бабусенко С. М. Ремонт тракторів і автомобілів. – К.: Вища школа, 1982.
2. Бондар М. С., Смєлов А. О. Методичні рекомендації по розробці і застосуванню тестів під час організації різноманітних видів контролю знань студентів. – Мелітополь.: ТДАТА, 2000.
3. Бузовський В. А. Організація та економічний механізм технічного агросервісу. – К.: УСГА, 1992.
4. Вознюк Л. Ф., Іщенко В. В., Михайлович Я. М. Технічне обслуговування і діагностування сільськогосподарських машин. – К.: Урожай, 1994.
5. Волошин Б. Б. та ін. Ремонт сільськогосподарської техніки: Навчально-методичний посібник із спеціальності 5.091902 «Механізація сільського господарства» для аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. – К.: НМЦ, 2005.
6. Волошин Б. Б., Солдатов Ю. В. та ін. Ремонт машин і обладнання: Програма для аграрних вищих начальних закладів І-ІІ рівнів акредитації із спеціальності 5.10010201 «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва». – К.: НМЦ, 2010.
7. Збірник тестових завдань до Державного тестового іспиту ОКР «Бакалавр» по спеціальності 6.901900, кафедра «Ремонт машин» / за ред. М. С. Бондаря. – Мелітополь.: ТДАТА, 2007.
8. Калашников О. Г., Лауш П. В., Некрасов С. С. Ремонт машин. – К.: Вища школа, 1983.
9. Колісник М. В. та ін. Технічний сервіс в агропромисловому комплексі: Програма для аграрних вищих начальних закладів І-ІІ рівнів акредитації із спеціальності 5.10010201 «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва». – К.: НМЦ, 2010.
10. Рекомендована практика конструювання тестів професійної компетенції випускників вищих навчальних закладів / за загал. ред. Ю. В. Сухарникова. – К.: Аграрна освіта, 2000.
11. Ремонт машин / за ред. О. І. Сідашенка, А. Я. Поліського – К.: Урожай, 1994.
12. Техническое обслуживание и ремонт машин / под общ. ред. И. Е. Ульмана. – М.: Агропромиздат, 1990
13. Технологія ремонту сільськогосподарської техніки / за ред.. М. В. Власенка. – К.: Вища школа, 1992.